Відбулася перша зустріч із циклу “Жінка в дипломатії: виклик чи місія?”, присвячена ролі жінки в науково-освітній дипломатії

22.03.2024
Головна_22032024

22 березня 2024 року стартував цикл зустрічей “Жінка в дипломатії: виклик чи місія?”, що є частиною проєкту Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин “Жіноче обличчя дипломатії” (автор і куратор – доктор історичних наук, професор Ірина Матяш). Фактично, це є науково-просвітницький, освітній курс, мета якого полягає в розкритті роботи жінки в різних іпостасях в дипломатичній сфері: як кар’єрного дипломата, дружини Надзвичайного і Повноважного Посла, активної громадської і державної діячки, ініціаторки, реалізаторки та промоторки проєктів публічної дипломатії. Організаторами подій в межах циклу є Наукове товариство історії дипломатії та міжнародних відносин, Фонд Ганнса Зайделя в Україні в партнерстві з Інститутом досліджень української діаспори імені професора Любомира Винара і Навчально-науковим інститутом міжнародних відносин та національної безпеки Національного університету “Острозька академія”, Платформою “Подружжя українських дипломатів”, Центром східноєвропейських досліджень Варшавського університету, Факультетом міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка, Всеукраїнською громадською організацією “Територія Жінок”, ВГО Союз Українок. 

Перша зустріч із серії була присвячена обговоренню ролі жінки в науково-освітній дипломатії та особливостей формування позитивного іміджу України на міжнародній арені. Модератором була Голова Правління Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин, професор Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету, доктор історичних наук, професор Ірина Матяш. З вітальними словами до учасників зібрання звернулися ректор Національного університету “Острозька академія”, доктор психологічних наук, професор Ігор Пасічник і координатор проєктів-заступник директора Фонду Ганнса Зайделя в Україні Олена Максимова. 

“На наших заходах ми завжди говоримо про демократію, про європейські цінності, про здатність до конструктивного діалогу. […] Сьогоднішня тема щодо ролі жінок у побудові іміджу країни через наукову дипломатію абсолютно точно посилить, розширить наш дискурс”, – зауважила Олена Максимова. 

 

Говорити про роль дипломатії під час війни – це надзвичайно актуально, це надзвичайно відповідає сьогоденню. […] У наших попередніх зустрічах брали участь Посли і зарубіжних країн, і нашої країни. Ми із задоволенням прослухали їхні виступи. Це був хороший резонанс: для студентів, для майбутніх дипломатів і дипломатів, які працюють”, – наголосив Ігор Пасічник.

До експертної групи ввійшли дипломати-практики та авторитетні вчені, котрі в своїх виступах висвітлили різні аспекти теми, що розглядалась, підкріплюючи свої судження корисними порадами і прикладами з власної діяльності. Про дипломатичний протокол в умовах війни в Україні розповіла директор Департаменту державного протоколу Міністерства закордонних справ України Олени Ялова; про діяльність Українського інституту та про те, яким чином можна долучитися до формування позитивного іміджу України в часі війни вела мову креативна директорка Українського інституту Тетяна Філевська; провідний науковий науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України, куратор e-архіву Михайла Грушевського, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Оксана Юркова в своїй доповіді звернула увагу на те, що знають про історію Україну в світі та як її можна популяризувати, охарактеризувала наявні проблеми. 

“В Міністерстві закордонних справ зараз проводиться політика, яка підтримує жіноцтво і лідерство жінок. Міністерство закордонних справ – це перше міністерство, яке пройшло гендерний аудит. Зараз ми готуємось до другого аудиту, діє Комісія з гендерних питань. Я є членом цієї Комісії. У нас значно збільшилась кількість жінок-Послів за кордоном, керівників структурних підрозділів на рівні директорів департаментів. У нас понад 17 жінок-Послів і структурні підрозділи очолює 8 жінок, це директори департаментів. Є суттєвий прогрес”, – розповіла Олена Ялова. 

 

Стратегія, яку ми сформували станом на 2020 рік, власне цього року в нас закінчується. Вже зараз ми розпочинаємо працювати над формуванням Стратегії на наступні п’ять років, яке очевидно врахує все, що відбулося за попередні роки, за час вторгнення. Якщо попередні п’ять років нам потрібно було піднімати впізнаваність України та розповідати про те, що Україна є незалежною державою, то з початком повномасштабного вторгнення ситуація змінилась. Впізнаваність з’явилась, але розуміння все ще бракує, і власне глибокого розуміння України. Ми будемо фокусуватися на тому, щоб поглиблювати це розуміння України”, – відзначила Тетяна Філевська. 

 

“Яке завдання перед нами стоїть? Це розповідати про Україну. І що для цього треба робити? Найперше, це навчатися самому […] Інформація про Україну починається з того, що ви прочитали самі й розповідаєте іншим. Про Україну мають говорити українці. Велике завдання стоїть перед всіма закордонними українцями. Стоїть завдання інституалізації українських студій у світі”, – поділилися міркуваннями Оксана Юркова.

На основі всіх представлених виступів і презентацій відбулася жвава дискусія, яку забезпечила група диспутантів, до якої ввійшли: доцент кафедри міжнародних організацій та дипломатичної служби Навчально-наукового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат історичних наук, доцент Вячеслав Ціватий; завідувач Центру публічної дипломатії Факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидат політичних наук, доцент Наталія Шаленна; професор кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій факультету історії та міжнародних відносин Ужгородського національного університету, доктор історичних наук, професор Ігор Тодоров. Спікери охоче надавали відповіді на запитання учасників зустрічі під час панелі “питань-відповідей”, яку модерував інформаційний секретар Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин, науковий співробітник Інституту досліджень української діаспори імені професора Любомира Винара Національного університету “Острозька академія” Назар Мартинюк. 

“Як експертка з культурної дипломатії була впевнена, що знаю багато, та після доповіді пані Тетяни Філевської зрозуміла, освіти не буває багато!”, – поділилася враженнями від події в соціальній мережі Facebook Голова Всеукраїнської громадської організації “Територія Жінок” Лілія Шевченко. 

Під час зустрічі учасники неодноразово згадували формулу успіху відомого українського дипломата Геннадія Удовенка, т. зв. правило трьох “П” – професіоналізм, порядність, патріотизм. Модератор події професор Ірина Матяш запропонувала для запрошених експертів поділитися своєю формулою успіху, професійними кредо в роботі та відзначила цитати спікерів, котрі були ключовими для розповідей кожного з них:

  • Олена Ялова – “поклик, віра, спілкування, компетентність”;
  • Тетяна Філевська – “роботи все, що можеш і навіть більше”;
  • Оксана Юркова – “слухаємо справжніх фахівців, а не містифікаторів”.

В цілому, участь у заході взяло близько 300 учасників із України та за кордону, серед яких були працівники дипломатичної служби, державні службовці, журналісти, науково-педагогічні працівники та студенти українських і зарубіжних університетів, представники громадських організацій, українських громад у світі та ін.

“Вчора разом з учасниками спільноти випускників та студентів навчальних курсів від Експертного центру «Дипломатія: міжнародні відносини, етикет, протокол» долучились до онлайн-заходу «Жінка в науково-освітній дипломатії. Як долучитись до формування позитивного іміджу України?». […] Теми доповідей спікерів заходу повністю відповідають програмі нашого навчального курсу «Дипломатія: етикет, протокол, ділова та міжкультурна комунікація», тому викликали велику зацікавленість в учасників і стали джерелом актуальної та фахової інформації”, – зазначила директор Експертного центру «Дипломатія: міжнародні відносини, етикет, протокол», кандидат економічних наук Наталія Рилач.

Організаційний комітет висловлює щиру подяку для всіх, хто долучився до заходу та повідомляє, що наступний захід із циклу відбудеться 12 квітня 2024 року й буде присвячений обговоренню ролі жінки в кулінарній дипломатії. 

Відеозапис прямої трансляції онлайн-зустрічі “Жінка в науково-освітній дипломатії. Як долучитися до формування позитивного іміджу України?” можна переглянути на офіційному YouTube-каналі Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин: