Керівні органи

Голова Правління


Матяш Ірина Борисівна – доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, дійсний член Української вільної академії наук у Канаді, член Національної спілки журналістів України, член Колегії Державної архівної служби України, член Громадської ради при Міністерстві закордонних справ України.

Місце роботи: провідний науковий співробітник відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України Інституту історії України НАН України, професор Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету.

Наукові інтереси: історія дипломатії та міжнародних відносин, історія української культури, історія архівної науки й освіти, історія репресій в Україні, біографістика, міфологія народів світу.

Деталі

Член редколегій українських і зарубіжних наукових журналів та продовжуваних видань «Україна дипломатична», «Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки», «Archeion» (Республіка Польща, Варшава); «Археографичный штогодник» (Республіка Білорусь, Мінськ); «Архивы и справаводство» (Республіка Білорусь, Мінськ), «Енциклопедичний вісник України», «Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого», «Сумський історико-архівний журнал» та ін.

Автор понад 350 наукових публікацій.

Основні публікації:

  1. Матяш І. Надзвичайна дипломатична місія УНР в Угорщині: історія, спогади, архівні документи. – Київ: Видавничий дім “Києво-Могилянська Академія”, 2005. 400 с. (співавтор Ю. Мушка). 
  2. Матяш І. Архівна україніка в Канаді: історіографія, типологія, зміст. – Київ: Горобець, 2008.152 с.: іл.
  3. Матяш І. Українська консульська служба 1917–1923 рр. як державний інститут: становлення, функціонування, персоналії. – Київ: Інститут історії України НАН України, 2016. 482 с.
  4. Євген Слабченко. Дипломатична історія України / упоряд. Ірина Матяш. Київ: ТОВ «Видавництво «Кліо», 2016. 496 с.
  5. Історія української дипломатії: перші кроки на міжнародній арені (1917–1924 рр.) : документи і матеріали / Держкомархів України, Укр. НДІ архів. справи та документознавства; [авт. передм., упоряд.: І.Б. Матяш та ін.; редкол.: К.І. Грищенко (голова) та ін.]. Київ: Вид-во гуманіт. л-ри, 2010. 592 с.: табл.
  6. Українська дипломатія: перші кроки на міжнародній арені: Каталог виставки архівних документів та раритетних видань / Керівник проекту І. Матяш. Київ, 2006. 36 с.
  7. Матяш І. «Щирих, свідомих і ідейних треба нам представників»: Василь Оренчук на чолі першого українського консульства в Мюнхені // Науковий вісник Дипломатичної академії України при МЗС України. – Вип. 22: Зовнішня політика і дипломатія: традиції, тренди, досвід. Ч. 1. Серія «Історичні науки» / за заг. редакцією В.Г. Ціватого, Н.О. Татаренко. Київ, 2015. С. 4-18.
  8. Матяш И. Китайское «консульское представительство» в Украине в 1917–1925 гг.: судьбы в водовороте времени // Украинско-китайские отношения: неизвестные страницы истории и современность. Киев: Изд-во «Горобец», 2016. С. 7-42.

Приховати деталі


Заступники Голови Правління


Жалоба Ігор Володимирович – доктор історичних наук, професор, член правління Міжнародної асоціації дослідження історії залізниць, співголова австрійсько-української комісії істориків, Голова Правління Пан’європейського Союзу України, Член Контрольної Комісії Австрійсько-Української Асоціації, радник Європейського товариства Куденгофе-Калерґі.

Місце роботи: професор кафедри міжнародних відносин Київського університету імені Бориса Грінченка.

Наукові інтереси: історія дипломатії та міжнародних відносин, соціально-економічна історія Габсбурзької монархії останньої чверті XVIII – початку ХХ ст.,  торгово-транспортна історія Центрально-Східної Європи.

Деталі

Основні публікації: Жалоба І.В. Інфраструктурна політика австрійського уряду на північному сході монархії в останній чверті XVIII – 60-х роках ХІХ ст. (на прикладі шляхів сполучення). Чернівці: Книги – ХХІ, 2004. 520 с.; Eine Erinnerungs-Medaille von E.A. Ziffer // Südostdeutsches Archiv. Begründet von Fritz Valjavec. Im Auftrag der Südostdeutschen Historischen Kommission herausgegeben von Harald Heppner und Gerhard Seewann. München: R. Oldenbourg Verlag, 2003 / 2004. XLVI./XLVII. Bd. S. 112–118 (у співавт. з: Pyvovarov S.V.); Leon Sapieha ­– a Prince and a Railway Entrepreneur // Across the Borders: Financing the World’s Railways in the Nineteenth and Twentieth Centuries edited by Ralf Roth and Guenter Dinhobl. Bodmin: Ashgate, 2008. P. 49-62; Урядування та економіка Буковини (австрійський період). Чернівці: Зелена Буковина, 2008. 192 с. (у співав. з: Никифорак М.); Verkehrs- und Kommunikationsnetze in Czernowitz in der Zwischenkriegszeit (1918-1940) // Städte im europäischen Raum: Verkehr, Kommunikation und Urbanität im 19. und 20. Jahrhundert hrsg. von Ralf Roth [Beiträge zur Stadtgeschichte und Urbanisierungsforschung. Bd. 9]. Stuttgart: Franz Steiner Verlag, 2009. S. 63-86 (у спіавт. з: Piddubnyj I.); Чернівці у комунікаційному просторі імперії Габсбурґів 1774-1914 // Незалежний культурологічний часопис «Ї». ­2009. Число 56. http://www.ji.lviv.ua/n56texts/zhaloba.htm#_ednref54; Діяльність консульських установ Габсбурзької монархії  другої половини XIX ст. (за матеріалами засідань Буковинської торгово-промислової палати) // Науковий вісник Дипломатичної академії України. К., 2009. Вип. 15. С. 392-402; The Railways of the Ukrainian Soviet Socialist Republic: 1920-1990 // Eastern European railways in transition : nineteenth to twenty-first centuries / edited by Ralf Roth and Henry Jacolin, supported by Marie-Noelle Polino and August Veenendaal. Dorchester : Ashgate, 2013. P. 183-202; Сучасні міжнародні відносини та виклики класичній дипломатії // Зовнішні справи. 2014. № 7. С. 36-39; Die Konsulaten in Czernowitz (1868–1940) // Analele Bucovinei. Bucureşti-Rădăuţi: Editura Academiei Române, 2015. №  1. S. 43-48 (у співав. з: Osaciuk S.); Австрія й Україна на історичних перехрестях : наук. зб. / упоряд.: І.В. Жалоба, О.Р. Купчик, Л. В. Шпаковськи. К.: Дипломат. акад. України при МЗС України, 2016. 316 с.; Horst Schumi – ein Motor der österreichisch-ukrainischen Beziehungen // Kärnten Dokumentation. Dialog und Kultur. Beiträge zum Europäischen Volksgruppenkongress 2015 und Sonderthemen / Herausgeber: Peter Karpf, Thomas Kassl, Werner Platzer, Wolfgang Platzer, Udo Peter Puschnig. Klagenfurt am Wörthersee, 2016. Bd. 32. S. 90-99 (у співав. з: Platzer W., Puschnig U.); Новый Шелковый путь: сложности и перспективы украинского участия // Украинско-китайские отношения: неизвестные страницы истории и современность / Отв. ред. И.Б. Матяш; перевод на кит. язык Ю.И. Сокол / Дипломатическая академия Украины при МЗС Украины; Научное общество истории дипломатии и международных отношений. К. : Горобец, 2016. С. 151-169; Звіти австрійських консулів 50–70-х років ХІХ ст. як джерело дослідження історії Одеси // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики / Відп. ред. Г.В. Боряк; Упорядник: І.Б. Матяш. – К.: НАН України, Інститут історії України, 2017. Число 28: Дипломатичні архіви: поняття, інституційна історія, інформаційний потенціал. С. 71-89; Матеріали австрійських консульських установ у Північному Причорномор’ї як джерело до історії економічного розвитку регіону 50–70-х років ХІХ століття // Архіви консульських установ іноземних держав як джерело до вивчення української історії XIX – початку XX століть / Колективна монографія за ред. Вадима Ададурова. Львів: Видавництво УКУ, 2017. C. 81-114; Macht und Gesellschaft in der postmaidanen Ukraine // // Kärnten Dokumentation. Dialog und Kultur. Beiträge zum Europäischen Volksgruppenkongress 2016 und Sonderthemen / Herausgeber: Peter Karpf, Thomas Kassl, Werner Platzer, Wolfgang Platzer, Udo Peter Puschnig. Klagenfurt am Wörthersee, 2017. Bd. 33. S. 157-163; The New Silk Road and Ukraine: A Meeting Halfway // Culture – History – Globalization. – 2017. – Nr. 22. – P. 259-266 http://www.khg.uni.wroc.pl/files/24%20KHG_22%20Zhaloba.pdf; Stosunki agrarne Południa Ukrainy oczyma austriackich konsulów w latach 50.–70. XIX wieku // Wolni i uwłaszczeni. Chłopi a przemiany społeczno-gospodarcze i polityczne w europie wschodniej w XIX i na początku XX wieku. Pod redakcją Doroty Michaluk. Ciechanowiec 2017. S. 335-362.

Приховати деталі


Віднянський Степан Васильович – доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, відмінник освіти України, Почесний доктор Ужгородського національного університету, дійсний член Іноземної секції Угорської академії наук (Угорщина), Міжнародної Слов’янської академії наук, Міжнародного наукового товариства Т. Г. Масарика (Чеська Республіка), Світової академії русинської культури (Канада).

Місце роботи: завідувач відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України Інституту історії України НАН України.

Наукові інтереси: всесвітня (новітня) історія, міжнародні відносини і зовнішня політика України.

Деталі

Основні публікації: Зовнішня політика України в умовах глобалізації. Анотована історична хроніка міжнародних відносин (1991-2003). К., 2004 (у співав), Україна в Організації Об’єднаних Націй: 60 років участі у розв’язанні найважливіших міжнародних проблем. К., 2006 (співавт. А.Ю. Мартинов), Державотворчий процес в Україні 1991-2006. К., 2007 (у співав), Україна: політична історія. ХХ – початок ХХІ ст. К., 2007 (у співав.), Об’єднана Європа: від мрії до реальності. Історичні нариси про батьків-засновників Європейського Союзу. 2-ге вид., доп. і перероб. К., 2011 (співав. А.Ю. Мартинов), Велика війна 1914-1918 рр. і Україна. К., 2013 (у співав.), Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Вип. 1-6. К., 2009-2016 (у співав) та ін.

Приховати деталі


Білоусова Лілія Григорівна – історик-архівіст, філолог, кандидат історичних наук, заступник директора Державного архіву Одеської області (2001-2018), редактор і продюсер історичних програм Телерадіокомпанії «Град» (Одеса). Член Ради Музею «Філікі Етерія» Одеської філії Фонду Грецької Культури, член Історичного Товариства Греції «КIRIE».

Деталі

Основні публікації: Λιλια Μπελοουσοβα. Το γενος τον Πετροκοκκινον: περιοδος της Οδησσου 19ος – απχες 20ο αιωνα. – Χιοσ, 2007 – 390 σ.; Belousova L. History of Russian Germans: Records of the State Archives of Odessa Region // American Historical Society of Germans from Russia (AHSGR Fall). – 2004. – № 3. – Р. 6 – 14. (про фонди ДАОО з історії російських німців); Греки Одессы: Именной указатель по метрическим книгам Одесской Греческой Свято-Троицкой церкви. – Части 1-6. – Одесса, 2002-2014; Білоусова Л.Г. Національний архів Непалу // Архіви України. – 2010. – № 3-4. – С. 180 – 201; Belousova L. The history of the Greek settlements in the Ukraine: Alexandrovka-Arnautovka as the first military village around Odessa // Russia and the Mediterranean. Proceedings of the First International Conference, 19-22 May 2005. – Vol. B – Athens, 2011. – Р. 65 – 71; Білоусова Л.. Матеріали Державного архіву Одеської області про діяльність іноземних консульств у Одесі в XIX – на початку XX століть // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки та знахідки. – Вип. 24. – К., 2015. – № 24. – С. 374 – 390; Білоусова Л.Г. Надзвичайна дипломатична місія УНР в Греції: інформаційна війна за Україну на сторінках афінських часописів (1919-1920) // Україна дипломатична. – 2015. – Вип. 16. – С. 860 – 879; Білоусова Л.Г. Національний архів Японії: погляд зблизька // Архіви України. – № 5-6 (299; вересень-грудень 2015 р.). – С. 278 – 286 (http://www.archives.gov.ua/Publicat/AU/AU_5-6_2015/AU_5-6_2015.pdf); Архів. Історія. Сучасність.  Випуск 2. Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 95-річчю Державного архіву Одеської області (1920-2015), Одеса, 3-4 вересня 2015 р. / Одеська обласна держадміністрація, Одеська обласна рада, Державний архів Одеської області / Ред. кол.: В. В. Левчук (голова) та ін.; Наук. ред. І. В. Сапожников, Л. Г. Білоусова; Відп. ред, С. Є. Березін; Кол. авторів. – Одеса: Бондаренко М. О., 2016. – 444 с. (Серія: «Праці Державного архіву Одеської області». – Т. XLV); Білоусова Л.Г. Одеські товариства в організації еміграції євреїв з півдня Російської імперії до Сирії і Палестини у 1880-х – 1920-х роках // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки та знахідки Випуск 25 / ред. С. В. Віднянський . – Київ : Інститут історії України НАН України, 2016. – С. 206-228. – ISSN 2411-345X. – 55.00 р.

Приховати деталі


Вчений секретар


Клиніна Тетяна Сергіївна – кандидатка історичних наук, член редакційної колегії наукового щорічника “Україна дипломатична”, рецензованих наукових видань “Українські культурологічні студії” та “АртПлатформа”

Місце роботи: старша наукова співробітниця Університету Техаса в Остіні (Центр Національної Безпеки імені Клементса, Остін, США); доцентка кафедри української мови, історії та інформаційної діяльності Державного університету “Київський авіаційний інститут”.

Наукові інтереси: зовнішня політика США (XX століття), історія дипломатії, інституційна історія Державного департаменту США періоду “холодної війни”, американсько-українські відносини (XX століття); піар-технології в міжнародній та інформаційній діяльності, медіа-аналітика.

Деталі

  1. Klynina, T. (2024). “Cultural Diplomacy During Kennedy’s Presidency: Home and Abroad”. Ukrainian cultural studies, 2 (15): 45-48. https://doi.org/10.17721/UCS.2024.2(15).09

  2. Klynina, T. (2024). Foreign Policy of J. Kennedy: The Personal Factor In The Cooperation Between The President And The Secretary of State D. Rusk. American history and politics. 2024 (17), 79 – 89. http://www.americanstudies.history.knu.ua/uk/17-2/

  3. Klynina, Т. (2023). USA Think Tanks: Strategy and informational influence in the globalized media space. Society. Document. Communication, 8(3), 66-75. https://doi.org/10.69587/sdc/3.2023.66 (with Isaikina, O)

  4. Klynina, T. (2023). PR technologies and American foreign policy: points of contact. Diplomatic Ukraine.  Vol. 24, 718 – 726. http://ud.gdip.com.ua/wp-content/uploads/2023/12/diplomatic_ukraine_2023.pdf

  5. Klynina, T. (2022). Cultural Diplomacy Of The State Department As A Tool Of US Foreign Policy: The “Golden Age” (1953 – 1961 Years). Ukrainian cultural studies, № 2 (11), 52-57, DOI: 10.17721/UCS.2022.2(11).10

  6. Klynina, T. (2022). “Voice of America” at the service of the US Department of State (1945–1953): the battle for existence. American History and Politics, 14, 62 – 74, DOI: 10.17721/2521-1706.2022.14.6  

  7. Klynina, T. (2021). US Secretaries of State: Roles and Positioning in the System of Power in the Second Half of the Twentieth Century. American History and Politics, 12 (2021), 22 – 34, https://doi.org/10.17721/2521-1706.2021.12.2

Приховати деталі


Члени Правління


Цвєтков Олександр Глібович – доктор історичних наук, співзасновник «Фонду розвитку Інституту міжнародних відносин» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, дипломатичний ранг –  Надзвичайний і Повноважний Посланник першого класу.

Місце роботи: професор кафедри міжнародних відносин Київського університету імені Бориса Грінченка.

Наукові інтереси: сучасна дипломатична служба та глобальні виклики;  історія дипломатії;  історія міжнародних відносин; американістика.

Деталі

Основні публікації: Цветков А.Г. США: реалии социальной жизни.  Kиев: Лыбидь, 1990, 170 с.; Цветков А.Г., Потехин А.В. Транснациональные корпорации: социальная деятельность и эксплуатация трудящихся. (Институт социальных и экономических проблем зарубежных стран).  Киев : Наукова думка, 1982, 146 с.; США: природа и проявления внутренних противоречий (80-е годы) / [Шлепаков А. Н., Бобраков Ю. И., Цветков А. Г. и др.; Отв. ред. А. Н. Шлепаков]; АН СССР, Ин-т США и Канады, АН УССР, Ин-т социал. и экон. пробл. зарубеж. Стран. – Киев : Наук. думка, 1989; Світові інтеграційні процеси в умовах трансформації міжнародних систем.(Цвєтков О.Г., Сабор І.В. Інтеграційні проекти Європейського континенту: Північна Європа). К.: Дипломатична академія України при МЗС України, 2013.628с. (С. 177-197); Цвєтков О.Г. Нариси історії Шотландії // «Українська думка», тижневик. Лондон.: 2004.  №12(2961) LVII; Цвєтков О.Г. Україна і міжнародні інститути позитивної (спільної) відповідальності та    нетворкінгу проти шаблонів реалізації агресивного курсу Росії //  Збірник наукових праць. Серія: Актуальні проблеми міжнародних відносин. К.:  Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин, 2014. Вип. 121 (частина 1). С.62-68; Цвєтков О.Г.  Масштабний міжнародний позитивний нетворкінг – шлях до успіху України (до питання суспільного вибору забезпечення безпеки і територіальної цілісності України)  // «Зовнішні справи», 2014.№ 9. С.20-21; Цвєтков О.Г. Забезпечення безпеки України в умовах агресії РФ   (Світове співтовариство: глобальні та регіональні виклики) //«Зовнішні справи»,  2014.  № 9. – С. 25; Цвєтков О. Соціально-ментальні та культурно-релігійні розподільні лінії Європи як виклики сучасним міжнародним комунікаціям / О.Г.Цвєтков // Евалюація: наукові, освітні, соціальні проекти / Редактори: В. Євтух, Л.Корпоровіч, М. Руісс, Л. Рутка. Київ: CESESP, 2017. Вип. 3. С. 133 – 141; Цвєтков О. Архівні матеріали про радянських військовополонених та пам’ятні знаки в Норвегії /Цвєтков О.Г. // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: Міжвідомчий збірник наукових праць. Київ: Ін-т історії України НАН України. 2017.Вип. 26.  С. 448 – 455; Цвєтков О. До аналізу збройних конфліктів в Україні і Грузії та появи нових розподільних ліній в Європі /Цвєтков О.Г.//Україна і Грузія у міжнародних відносинах: історія і спільні виклики сучасності. Збірка наукових праць. Київ: Інститут історії України НАН України, 2018. С. 176-186.

Приховати деталі


Атаманенко Алла Євгенівна – доктор історичних наук, професор. Віце-президент Українського історичного товариства, член-кореспондент Української вільної академії наук у США, член Українського біографічного товариства.

Місце роботи: директор Інституту досліджень української діаспори імені професора Любомира Винара, професор кафедри міжнародних відносин Національного університету «Острозька академія».

Наукові інтереси: українська діаспора/закордонне українство.

Деталі

Основні публікації:

  1. Атаманенко А. Українська діаспора: проблеми і напрями дослідження // Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: Історичні науки. Вип. 5: Матеріали Першої міжнародної наукової конференції «Українська діаспора: проблеми дослідження» / Відп. ред. І. Пасічник, Л. Винар, ред. А. Атаманенко. Острог; Торонто; Нью-Йорк: Національний університет «Острозька академія», Світова Наукова Рада СКУ, Українське Історичне Товариство, 2005. – С. 5–20.
  2. Атаманенко А. Українська діаспора та незалежність України: спроба осмислення взаємовідносин // Польща – Україна. Сучасне і майбутнє. Суспільно-політичні студії / Під ред. Анджея Андрусєвіча. – Жешув-Сянок, 2010. – С. 51–62.
  3. Атаманенко А. Міжнародні відносини України від найдавніших часів до середини ХVIII ст. на сторінках «Українського Історика» // Український історик. – Т. 47–48. – 2010/2011. – С.14–46.
  4. Атаманенко А., Мініч Р. Стратегічне партнерство України з Російською Федерацією: міф чи реальність? // Наукові записки. Серія «Міжнародні відносини». Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2013. – Вип. 3. – С. 4–11.
  5. Атаманенко А. Концепція України між Cходом і Заходом в дослідженнях членів Українського історичного товариства з давньої історії України // Historia – Mentalność – Tożsamość. Rosja i Europa Zachodnia w polskiej i ukraińskiej historiografii ХІХ–ХХ – Gdańsk: Wydawnictwo Uniwersytetu Gdańskiego, 2013. – С. 374–394.
  6. Атаманенко А. Закордонне українство та Україна: проблеми та перспективи взаємовідносин // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Історичні науки» / ред. колегія : І. Пасічник, Л. Винар, А. Атаманенко та ін. – Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2015. – Вип. 23. – С.7–13.
  7. Атаманенко А. Роль закордонних українців в українській публічній та культурній дипломатії: історичний і сучасний аспекти // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Історичні науки». – Острог, 2019. – Вип. 29. – С. 54–65.

Приховати деталі


Дорота Міхалюк (Dorota Michaluk) – доктор габілітований, професор.

Місце роботи: науковий співробітник відділу Східної Європи на факультеті політичних наук і міжнародних досліджень при Університеті Миколая Коперника в Торуні (Польща).

Наукові інтереси: досліджує історію Східної Європи XVI-XX століття (процеси етнічних, соціальних і політичних змін), історію міжнародних відносин в Східній Європі, трансформації національної та етнічної політики в країнах Центральної та Східної Європи, політичну і соціальну історію Білорусі.

Деталі

Член наукових товариств: Міжнародна асоціація білорусистів (2006 р.), Наукове товариство в Торуні (1996 року), Білоруське історичне товариство (з 2002 року, в 2008-2014 рр. – член ради товариства), Відділення Польського історичного товариства в Торуні (з 1996 року, в 1999-2009 рр. – член ради), Наукове товариство Білостоку (з 1991 р.)

Заступник головного редактора часопису “Białoruskie Towarzystwo Historyczne” (Białystok, Polska), член наукової ради “The Point Journal” ( Prague, Prague, Czech Republic), “Acta Albaruthenica” ( Katedra Białorutenistyki Uniwersytetu Warszawskiego, Warszawa, Polska).

Експерт Міжнародної ради з нагород (галузь – історія) Міжнародного конгресу дослідників Білорус (з 2013 р.)

Основні публікації: Białoruska Republika Ludowa 1918-1920. U podstaw białoruskiej państwowości, wyd. Wydawnictwo Naukowe UMK, Toruń 2010; Беларуская Народная Рэспубліка ў 1918-1920 гг. Ля вытокаў беларускай дзяржаўнасці, wyd. Inbielkult, Смаленск 2015. [ przekład na język białoruski rozszerzonego i poprawionego wydania książki pt. “Białoruska Republika Ludowa 1918-1920. U podstaw białoruskiej państwowości, Wydawnictwo Naukowe UMK, Toruń 2010); Europa Orientalis – Polska i jej wschodni sąsiedzi od średniowiecza po współczesność. Księga jubileuszowa ku czci profesora Stanisława Alexandrowicza, red. Zbigniew Karpus, Tomasz Kempa, Dorota Michaluk, wyd. Wydawnictwo UMK, Toruń 1996; Miasta i mieszczaństwo w Europie Środkowowschodniej do połowy XIX wieku, red. Krzysztof Mikulski, Dorota Michaluk, Toruń 2003, [wyd. Wydawnictwo Adam Marszałek ], Ludzie i wojna. Społeczne aspekty I wojny światowej, red. Dorota Michaluk, wyd. Muzeum Rolnictwa im. ks. Krzysztofa Kluka w Ciechanowcu, Ciechanowiec 2015; Migracje a tożsamość narodowa mieszkańców Europy Wschodniej w XIX i na początku XX wieku, wyd. Muzeum Rolnictwa im. ks. Krzysztofa Kluka w Ciechanowcu, Ciechanowiec 2016; Delegacja Białoruskiej Republiki Ludowej na Konferencji Pokojowej w Paryżu, [w:] ,,Acta Albaruthenica: Literatura. Język. Kultura”, wyd. Uniwersytet Warszawski, [Warszawa] 2007, t.7, s. 335-345; The Four Governments of the Belarusian Democratic Republic in the International Arena in 1918-1920 [w:] Belarus and its neighbors. Historical perceptions and political constructs, red. A. Łahviniec, T. Čulickaja, wyd. Uczelnia Łazarskiego w Warszawie, Warszawa 2013, s. 81- 94; From the Grand Duchy of Lithuania to the Belarusian Democratic Republic. The Idea of Belarusian Statehood during the German Occupation of Belarusian Lands (współautor: Per Rudling), ,,The Journal of Belarusian Studies” [London], vol. 7, nr 2, 2014, s. 3-36.

Приховати деталі


Кривонос Павло Олександрович – почесний професор Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Відкритого університету розвитку людини «Україна» та Національного університету “Острозька академія”. Надзвичайний і Повноважний Посланник II класу.

Місце роботи: генеральний директор Державного підприємства “Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв”.

Деталі

Нагороди:

  • Повний кавалер орденів «За заслуги»: ІІІ ступеня — 1997 рік, ІІ ступеня — 2003 рік, І ступеня — 2006 рік.
  • Відзнака Президента України — Хрест Івана Мазепи (25 червня 2016) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм.
  • Нагрудний знак «Почесна відзнака» МЗС України ІІІ ступеня — 2006 рік, ІІ ступеня — 2007 рік.
  • Грамота МЗС України «Посол української культури».
  • Орден Дружби Соціалістичної Республіки В’єтнам (Указ Президента СРВ № 787 від 23.05.2011).
  • Почесна грамота Українського інституту національної пам’яті — 27 квітня 2012 року.
  • Сертифікат Посла миру ― 18 жовтня 2013 року.
  • Відзнака Посольства Республіки Білорусь «За плідну співпрацю» ― 17 грудня 2015 року.

Видавець та член редакційних колегій продовжуваних видань, наукових журналів і збірників:

  • Україна дипломатична: науковий щорічник (з 2000 й до нині);
  • Пам’ять століть: історичний науковий та літературний журнал (1999–2012);
  • Історичний календар (1995–2013);
  • Український богослов: історичний і теологічний щорічник (1999, 2003);
  • Духовні студії: науковий теологічний щорічник (2010, 2012);
  • Політика і час: суспільно-політичний журнал (2002, 2003).
  • Співавтор проекту серії видань «Бібліотека наукового щорічника „Україна дипломатична“».

Основні публікації:

  1. Кривонос П. Для дипломатів і про дипломатів // Україна дипломатична. – 2011. – Вип. 12. – С. 507–511.
  2. Кривонос П. Двадцять миттєвостей життя // Україна дипломатична. – 2012. – Вип. 13. – С. 286–293.
  3. Кривонос П. Нові обрії та перспективи ГДІП // Україна дипломатична. – 2013. – Вип. 14. – С. 260–266.
  4. Кривонос П. Україна миру та єднання // Україна дипломатична. – 2014. – Вип. 15. – С. 342–357.
  5. Кривонос П. Відкриваємо Україну // Україна дипломатична. – 2015. – Вип. 16. – С. 650–658.
  6. Кривонос П. Дипломати відвідали Закарпаття. // Україна дипломатична. – 2016. – Вип. 17. – С. 862–864.

Приховати деталі


Матвієнко Віктор Михайлович – доктор історичних наук, професор. Відзначений нагородами та відзнаками Міністерства освіти і науки України та Міністерства закордонних справ України, Почесне звання «Заслужений працівник освіти України» (2009).

Місце роботи: завідувач кафедри міжнародних організацій та дипломатичної служби Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Наукові інтереси: міжнародні відносини ХХ ст.

Деталі

Автор понад 180 наукових публікацій.

Основні публікації: В.М. Матвієнко, В.І. Головченко. Історія української дипломатії ХХ століття у постатях. К.: ВПЦ «Київський університет», 2001. – 126 с.; В.М. Матвієнко. Українська дипломатія 1917–1921: на теренах постімперської Росії. К.: ВПЦ «Київський університет», 2002. – 373 с.; В.М. Матвієнко, В.І. Головченко. Дипломатична історія України. – К.: ВПЦ «Київський університет», – 512 с.; В.М. Матвієнко, А.П. Сапсай. Україна в міжнародних організаціях: історія та сучасність. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2014. – 287 с.; В.М.Матвієнко. Східна Галичина: від габсбурзької лояльності до державної незалежності. – Україна дипломатична. Науковий щорічник. – К., 2010, – Випуск 11, – С.408–420; В.Матвієнко. До питання про реформування Ради Безпеки ООН. – Актуальні проблеми міжнародних відносин. Збірник наукових праць. – К. КНУ ім. Т. Шевченка, 2011. ; Випуск 99, частина 1. – С. 20–23; В.Матвієнко. Проблеми здобуття міжнародного суверенітету УНР в добу Центральної Ради. – Український альманах 2017. – Варшава, Об’єднання українців у Польщі, 2017. – С.139–150.

Приховати деталі


Машевський Олег Петрович – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка, голова редколегій наукових журналів «Американська історія та політика» та «Європейські історичні студії», член правління громадської організації «Українська асоціація американістики»

Деталі

Досліджує проблеми міжнародних відносин у ХІХ ст. – першій четверті ХХ ст., зокрема діяльність міжнародних союзів у цей період, а також політику країн Заходу стосовно України в 1914-1923 рр. та зовнішню політику гетьманської Української Держави 1918 р, міжнародні відносини другої половини ХХ – поч. ХХІ ст., українсько-американські відносини. У 2010 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук на тему «Чорноморські протоки у політиці міжнародних союзів (70-ті рр. ХІХ ст. – 1918 р.)». Автор понад 150 наукових та науково-методичних прац.

Основні публікації: Проблема Чорноморських проток у міжнародних відносинах (1870 р. – початок 1920-х рр.): монографія. К. : Аквілон-Плюс, 2010. 792 c.; Політика США у Чорноморсько-Середземноморському регіоні в період Першої світової війни // Американська історія та політика. 2016. № 2.С. 118-127; Український дипломат В. Я. Тарасенко та його роль у створенні Держави Ізраїль // Дипломатична та консульська служба у вимірі особистості. К., 2016. Вип. 11. С. 286-292; Вплив європейської інтеграції на формування зовнішньої політики Турецької Республіки (2003-2014 рр.) // Європейські історичні студії. 2016. ­№ 4. – С. 19-31 (співав. А. Бойко); Прохід крейсерів «Гебена» та «Бреслау» до Чорноморських проток і проблема вступу Османської імперії у Першу світову війну // Сходознавство. К., 2009. С. 66-8; Політика Німеччини щодо України в 1917-1918 рр. // Питання нової та новітньої історії. Міжвід. зб. Вип. 44. К., 1998. С. 42-49.

Приховати деталі


Тригуб Олександр Петрович – доктор історичних наук, професор, почесний краєзнавець України, голова Миколаївської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, член Спілки археологів України.

Місце роботи: професор кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Чорноморського національного університету імені Петра Могили.

Наукові інтереси: історія релігій в Україні, Руська православна церква у міжнародних відносинах, українські землі у міжнародних відносинах: історія та сучасність (іноземні консульства на українських землях, іноземні міжнародні організації в УРСР у міжвоєнний період).

Деталі

Основні публікації:

  1. Тригуб О. Діяльність Представництва РПЦ при європейських міжнародних організаціях (2002–2011 рр.) // Наукові праці: науково-методичний журнал. – Вип.159. – Т.171. – Історія. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ імені Петра Могили, 2012. – С. 70–74.
  2. Тригуб О. Ялтинська конференція 1945 р. на сторінках радянської преси (на матеріалах газети «Известия») // Наукові праці: науково-методичний журнал. – Вип.168. – Т.180. Історія. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ імені Петра Могили, 2012. – С. 110–113.
  3. Тригуб О. Міжнародні ініціативи РПЦ у зовнішній політиці СРСР (1945–1991 рр.) // Науковий вісник / Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського: збірник наукових праць – Вип. 3.32: історичні науки. – Миколаїв: МНУ імені В.О. Сухомлинського, 2012. – С. 214–220.
  4. Тригуб О. Міжнародні зв’язки Південної України: джерела на сторінках часопису «Записки Одеського товариства історії та старожитностей» // Історичний архів. Наукові студії: збірник наукових праць. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2012. – Вип. 8. – С. 164–169.
  5. Тригуб О. «Почесні шпигуни» (розвідницька діяльність іноземних консулів на Півдні України на початку ХХ ст.) // Гілея (науковий вісник): Збірник наукових праць. – К.: 2012. – Випуск 67 (№ 12). – С. 48–53.
  6. Тригуб О. Інститут Уповноважених НКЗС в Одесі у 1920-х рр. // «Південь України: етноісторичний, мовний, культурний та релігійний виміри». Матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції (Одеса, 26–27 квітня 2013 р.). – Одеса, «ВМВ», 2013. – С. 343–348.
  7. Тригуб О. Міжнародна організація «Джойнт» в економічній розбудові Південної України (20-30-ті роки ХХ ст.) // Науковий вісник / Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського: збірник наукових праць – Вип. 3.34: історичні науки. – Миколаїв: МНУ імені В.О. Сухомлинського, 2013. – С. 113–119.
  8. Тригуб О. Руська Православна Церква у міжнародних відносинах: навчальний посібник. – Миколаїв: «Іліон», 2014. – 238 с.
  9. Тригуб О. Американські консули на Півдні України (1829–1919 рр.) // Американська історія та політика: науковий журнал / КНУ імені Тараса Шевченка. – 2016. – № 1. – С. 19–27 (у співавторстві з Л.А. Вовчук).
  10. Тригуб О. Міжнародні гуманітарні організації на Півдні України у 20-х рр. ХХ ст. Миколаїв: Іліон, 2020. 327 с. (у співавторстві з Т. Михайловським).

Приховати деталі


Власенко Валерій Миколайович – кандидат історичних наук, доцент, член Національної спілки краєзнавців України.

Місце роботи: доцент кафедри історії Навчально-наукового інституту права Сумського державного університету.

Наукові інтереси: історія дипломатії та міжнародних відносин, історія міжвоєнної української політичної еміграції в Південно-Східній Європі, історія української діаспори, історичне краєзнавство.

Деталі

Член редколегій українських наукових журналів та продовжуваних видань «Україна дипломатична», «Європейські історичні студії = European Historical Studies», «Сумська старовина» (головний редактор), «Сумський історико-архівний журнал» (головний редактор, 2005-2012) та ін.

Автор близько 250 наукових публікацій.

Основні публікації:

  1. Листи Костя Мацієвича до Симона Петлюри (1920-1923 рр.) / Упоряд., автор вступ статті, коментарів та покажчиків В. Власенко. – Суми, 2009. – 128 с.
  2. Бородаєвський Сергій Васильович: короткий біобібліографічний покажчик / Уклад.: В.М. Власенко, О. М. Глушан. – Суми, 2010. – 88 с.
  3. Anchetat de Smerş: Asul SSI şi liderul emigraţiei ucrainene din România în dosarele SBU / V. Guzun, V. Vlasenko (Editori). – Cluj-Napoca Editura Argonaut, 2016. – 730 p.
  4. Власенко В. Уродженці Сумщини – учасники Української революції 1917-1921 рр. – Суми, 2016. – 200 с.
  5. Україна і Болгарія в історії Європи = Украйна и България в истоирията на Европа: зб. наук. праць. – Київ: Ін-т історії України НАН України, 2019. – 560 c. (член редколегії, автор статті).
  6. Власенко В. Українське культурне об’єднання в Болгарії // Дриновський збірник. – Т. 7. Харків-Софія, 2014. – С. 87-97.
  7. Vlasenko V. Konstantin Maţievici omul de știință şi diplomatul ucrainian // Caiete diplomatice / Institutul Diplomatic Român. – București, 2015. – № 3. – Р. 20-45. (співавтор В. Гузун).
  8. Власенко В. Кооператор на дипломатичній ниві (Сергій Бородаєвський) // Україна дипломатична. – Київ, 2017. – Вип. ХVІІІ. – С. 724-732.
  9. Музей визвольної боротьби України й українська еміграція на Балканах // Nad Wisłą I Dnieprem = Над Віслою і Дніпром. Польща і Україна в європейській перспективі – минуле і сучасність. Зб. наук. пр. – Торунь-Київ, 2017. – Т. 1. – С. 69-73.
  10. Vlasenko V. Interwar Ukrainian political emigration in Romania (quantitative changes) // Analele Universităţii din Craiova. Istorie. – Craiova, 2017. – Nr. 1 (31). – Р. 51-60. (співавтор В. Гузун).
  11. Власенко В. Бібліотеки і клуби української політичної еміграції на Балканах у міжвоєнний період // Русинистични студиї / Универзитет у Новом Садзе. – 2018. – № 2. – С. 188-199.
  12. Власенко В. До історії українсько-болгарських дипломатичних відносин (березень 1921 р.) // Сумська старовина. – 2018. – № LIII. – С. 5-21.
  13. Власенко В. Украинская эмигрантская периодика в межвоенной Румынии // Русин. – Кишинев, 2018. – № 3 (53). – С. 311-327.
  14. Vlasenko V. Misinea diplomatică extraordinară a Republicii Populare Ucrainene în Romanîa // Revista Transilvania. – Sibiu, 2018. – № 9. – P. 89-96. (співавтор Т. Тома).
  15. Власенко В. Міжвоєнна українська політична еміграція в Югославії: відносини з владою // Україна дипломатична. – Київ, 2019. – Вип. ХХ. – С. 132-140.
  16. Власенко В. Кооператор-дипломат (Сергій Бородаєвський) // Дипломатична та консульська служба у вимірі особистості. – Київ, 2019. – Ч. 2. – С. 205-218.
  17. Власенко В. Українці Хорватії. Матеріали і документи. Книга друга. – Загреб, 2020. – 320 с. (співавтори С. Бурда, М. Нагірний, Г. Саган та ін.).

Приховати деталі


Дзаганія Індіра – доктор філологічних наук, професор.

Місце роботи: керівник відділу міжкультурних комунікацій Сухумського державного університету (Грузія).

Наукові інтереси: стилістичний аналіз художніх текстів, лінгвокультурологія, актуальні питання міжкультурного та міжконфесійного діалогу.

 

Деталі

Основні публікації: Межкультурный диалог – дорога к храму. «Межкультурные коммуникации», Тб., 2008, №8; Роль женщины в межкультурном диалоге, МАПРЯЛ, 2008; Номинализм жанров и «связь времен». «Язык и литература», Баку, 2008, №8; О термине «Экспрессивность факта». Труды Сухумского государственного универитета. Тб., 2008; Пример межкультурного диалога – Фетхуллах Гюлен. «Межкультурные коммуникации». Тб., 2009, №8; Межкультурные коммуникации – успех в межкультурной деятельности. Труды Батумского государственного университета, Батуми, 2009; Межкультурные коммуникации – успех в межкультурной деятельности. Труды Батумского государственного университета, Батуми, 2009.

Приховати деталі


Левченко Лариса Леонідівна – доктор історичних наук, професор, державний службовець 3 рангу.

Місце роботи: директор Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України.

Деталі

Нагороди: за особистий внесок у розвиток архівної справи, поширення правди про історичне минуле України, високий професіоналізм Указом Президента України від 22 грудня 2008 року № 1193/2008 «Про нагородження працівників архівної справи» нагороджена Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня; за вагомий внесок у розвиток архівної справи нагороджена Почесною Грамотою Державного комітету архівів України (наказ від 1 грудня 2006 року № 115-к); за участь у проекті з відновлення імен жертв Голокосту «The Shoah Victims’ Names Recovery Project» нагороджена Подякою керівництва Меморіального комплексу Катастрофи та героїзму єврейського народу Яд Вашем (Єрусалим, Ізраїль; червень 2007 р.); дипломи «Автор року-2012», «Автор року-2013» редакції науково-практичного журналу «Архіви України»; нагороджена премією редакції збірника “Інгульський степ” 2020 року за значний внесок в розвиток історичного краєзнавства Степової України.

Автор близько 200 наукових праць, у тому числі одноосібних монографій:

1. «Історія Миколаївського і Севастопольського військового губернаторства, 1805-1900 рр.» (2006).

2. «Архіви і архівна справа Сполучених Штатів Америки: історія та організація» (2013).

3. «Чорноморський центральний військово-морський архів (1794-1934). Дослідження. Документи. Реєстр фондів: реконструкція» (2018).

З 2016 року досліджувала регіональні аспекти історії Української Революції на прикладі Миколаївщини. За результатами дослідження опубліковано 15 наукових праць, у тому числі в рамках проєкту «Миколаївщина. 100-річчя подій Української революції 1917-1921 рр.» під керівництвом Левченко Л. Л. вийшли друком: колективна монографія «Миколаївщина: нариси історії революції 1917–1921 років» (2017); збірники документів із монографічними вступними статтями Левченко Л. Л.: «Миколаївщина у вирі революційних подій: березень 1917 р. – квітень 1918 р.: Документи та матеріали» (2019); «Миколаївщина у вирі революційних  подій: травень 1918 р. – квітень 1919 р.: Документи та матеріали» (2020). Має п’ять статей, індексованих у Web of Science.

Приховати деталі


Голова ревізійної комісії


Ціватий Вячеслав Григорович – кандидат історичних наук, доцент, Заслужений працівник освіти України (2011).

Місце роботи: Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Наукові інтереси: зовнішня політика і дипломатія іноземних держав та України; дипломатичний протокол і етикет міжнародної ввічливості; історія світового українства; компаративна історія, теорія і практика дипломатії та дипломатичних служб; публічне мовлення і міжкультурна комунікація; зовнішня політика і дипломатія Середньовіччя, ранньої Нової та Нової історії країн Європи і Північної Америки.

Деталі

Професійні нагороди:

  • Почесна грамота МЗС України (2002р.);
  • Почесна грамота Київського міського голови та цінний подарунок (2006р.);
  • нагрудний знак «Почесна відзнака Міністерства закордонних справ України» ІІІ ступеня (2008р.).

Член редколегій українських та зарубіжних наукових журналів і продовжуваних видань: «Україна дипломатична»; «Зовнішні справи»; «Науковий вісник Дипломатичної академії України»; «Історико-політичні студії»; «Журнал Белорусского государственного университета. Международные отношения» (Республіка Білорусь, м. Мінськ); «Eastern Europe Regional Studies» (Грузія – Республіка Молдова, м. Тбілісі/м.Кишинів); «Studia Iuridiсо-Historica» (Республіка Болгарія, м. Благоєвград) та ін. Автор понад 500 наукових і науково-методичних публікацій у вітчизняних і зарубіжних фахових виданнях.

Основні публікації:

  1. Tsivatyi V. Foreign Affairs of Europe and Migration Policy in the Context of the COVID-19 Pandemic Spread: Regional and Diasporal Discourses / Tsivatyi V., Martsyniuk M. // Eastern Europe-Regional Studies. – 2021. – № 01. – P. 03-16.
  2. Ціватий В.Г. Теорія і практика дипломатії Ранньомодерної Європи (XVI-XVIII ст.): інституціонально-регіональний дискурс // Гуманітарний корпус. Вінниця; Київ, 2021. – Вип. 39. – С. 160-170.
  3. Ціватий В.Г. Європейські зовнішні справи і дипломатія середини XVII століття: інституціональні дилеми Вестфальського конгресу і Вестфальського миру // Зовнішні справи. – 2020. – № 4. – С. 24-32.
  4. Ціватий В.Г. Європейська система міжнародних відносин і дипломатична практика в період Тридцятилітньої війни (1618-1648 рр.): інституціональний та конгруентний дискурси // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. – 2020. – Том 30. Серія «Історичні науки». – С. 39-49.
  5. Ціватий В.Г. Типологія третьої хвилі української еміграції та історичні паралелі міграційного сьогодення // Народна творчість та етнологія. – 2020. – № 1 (383). – С. 66-75.
  6. Циватый В.Г. Дипломатические переговоры и коммуникативные практики в европейской исторической традиции Средних веков и раннего Нового времени: институциональный и внешнеполитический дискурсы // Диалог культур Востока и Запада через призму единства и многообразия в преемственности и модернизации общественного сознания: древний мир, средневековье, новое и новейшее время: сборник научных статей. – Алматы: Институт востоковедения имени Р.Б. Сулейменова, 2020. – С. 298-306.
  7. Циватый В.Г. Внешнеполитические дилеммы и политико-дипломатические институции периода Второй мировой войны (1939–1945): геополитический и международный дискурсы // От Версаля и Веймара до образования двух Германий (ФРГ и ГДР), 1919-1949 гг.: Актуальные вопросы исторической германистики, отечественной и всеобщей истории, геополитики и международных отношений, социально-гуманитарных наук и права: Сб. научн. трудов. – Витебск: ВГУ имени П.М. Машерова, 2019. – С. 128-130.
  8. Ціватий В.Г. Грузія як міжнародний гравець (міжнародний актор) у Чорноморському регіоні: історико-інституціональний і ретроспективний аспекти // Україна і Грузія у міжнародних відносинах: історія та спільні виклики сучасності. До століття встановлення дипломатичних відносин: Збірка наук. праць / За ред. І.Б. Матяш. – Київ: Інститут історії НАН України, 2018. – С. 161-175.
  9. Ціватий В. Інституціоналізація української державної та дипломатичної служби в період національного піднесення (1917–1920): політико-дипломатичний і зовнішньополітичний дискурси // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Київ, 2018. – Вип. 137. Серія «Історія». – С. 46-52.
  10. Tsivatyi V.G. National Security as a Component of Global Security: Lessons from Ukraine’s Crises // Eastern Europe Regional Studies. – 2017. – № 2 (4). – P. 53–62.
  11. Ціватий В.Г. Міжнародні відносини та зовнішня політика: системна історія 1914-2014 років: Навч. посібник / Гриф МОН України / С.В. Пронь, Т.М. Пронь, В.Г. Ціватий. 2-ге вид., доп. і перероб. – Київ; Миколаїв: «Іліон», 2014.
  12. Ціватий В.Г. Дипломатія та дипломатична служба Фінляндії в умовах нових викликів і загроз поліцентричного світу: історичні традиції, інституціоналізація, модель, національні особливості (досвід для України // Етнічна історія народів Європи: Збірник наукових праць. Київ, 2018. – Вип. 55. – С. 122-129.
  13. Ціватий В.Г. Джеффрі Чосер (1340-1400) – дипломат, політик, поет (у інституціональних витоків англійської зовнішньої політики і дипломатії) // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Рівненський державний гуманітарний університет. Збірник наукових праць. – Рівне, 2018. – Вип. 29. – С. 107-113.
  14. Ціватий В.Г. Турецька Республіка та її модель дипломатії ХХІ століття: інтродуктивний вимір // Науковий вісник Дипломатичної академії України. – Київ, 2017. – Вип. 24. – Ч. І. Серія «Історичні науки». – C. 67-75.
  15. Циватый В.Г. Внешняя политика и европейская Реформация начала раннего Нового времени: институциональный диалог взаимовлияния в Западной цивилизации (политико-дипломатический и протестный контексты) // Диалог двух культур Востока и Запада через призму единства и многообразия: древний мир, средневековье, новое и новейшее время: сборник научных статей. – Алматы, 2018. – С. 284-294.
  16. Циватый В.Г. Образ, личность и реноме французского дипломата в теории и практике дипломатии: от раннего Нового времени до современности (историческая ретроспектива) // Актуальные проблемы международных отношений и дипломатии (1918 г. – начало ХХI века): сб. научн. трудов. – Витебск: ВГУ имени П.М. Машерова, 2018. – С. 16-20.
  17. Ціватий В.Г. Європейська зовнішня політика доби раннього Нового і Нового часу: проблеми інституціоналізації (теоретико-методологічний аспект) // Науковий вісник Дипломатичної академії України. – Київ, 2000. – Вип. 4. – С. 268-274.
  18. Циватый В.Г. Институционализация дипломатической службы европейских государств на рубеже Средневековья и раннего Нового времени: теоретико-методологический аспект // Codrul Cosminului. – 2012. – T. XVIII. – № 2. – P. 287-294. (Румыния).

 

E-mail: tsivatyi@gmail.com

Мобільний телефон: + 38 (066) 100-9-666

Приховати деталі


Члени ревізійної комісії


Левчук Володимир Володимирович – пошукач відділу історії міжнародних відносин та зовнішньої політики України Інституту історії України НАН України. Закінчив з відзнакою історичний факультет Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова (1981) та Одеський економічний університет (1995). Трудову діяльність почав асистентом кафедри історії України, історіографії та джерелознавства історичного факультету Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова (1981). З 1998 р. працював у сфері державного управління та місцевого самоврядування, займаючи посади: начальник управління внутрішньої політики, заступник голови з політико-правових питань Одеської облдержадміністрації (1998 –2000), голова Овідіопольської районної державної адміністрації (2000 – 2005), голова Овідіопольської районної ради (2006 – 2010, 2017 – 2018), директор Державного архіву Одеської області (2014 – 2017). У 2013 році спільно з громадською організацією «Пам’ять і слава” організував перші масштабні археологічні розкопки Аджидерськой (Овідіопольської) фортеці, надавав допомогу у збережені археологічної пам’ятки городища Ніконій, профінансував реконструкцію архаїчного човна «Персей». Налагодив побратимські зв’язки з Тчевським повітом (Польща), м. Верхлабі. (Чехія), префектурою Іматія (Греція), німецькими культурними товариствами.

Деталі

Наукові інтереси: історія побратимських зв’язків Одещини.

Основні публікації: співавтор монографій «Край Овідія. Археологія та історія Овідіопольського району» (2005), «Аджидер – Овидиополь: очерки по археологии и истории города и крепости» (2015), трьох навчальних посібників (2008 – 2009), Енциклопедичного довідника «Овідіопольський район» у серії «Праці Державного архіву Одеської області» (2012).

Приховати деталі