Наша діяльність
Матяш Ірина. Іноземні представництва в радянській Україні (1919–1991): протистояння і співпраця. Київ: Інститут історії України НАН України, 2020. 503 с.
В монографії на підставі широкого кола історичних джерел (насамперед архівної інформації, що міститься в документах, які зберігаються в ЦДАВО України, ЦДАГО України, ГДА МЗС України, ГДА СБУ, зарубіжних архівах; періодики, спогадів українських та іноземних дипломатів) досліджено діяльність іноземних дипломатичних і консульських представництв в Українській СРР/УРСР в 1919–1991 рр. Висвітлено завдання, функції, форми організації та основні напрямки діяльності іноземних представництв у 1919–1939 рр., особливості їх взаємодії з владою в радянській України…
У. Е. Снапкоўскі ТРАДЫЦЫІ І НАВАЦЫІ Ў ЗНЕШНЕПАЛІТЫЧНЫХ ДАСЛЕДАВАННЯХ БЕЛАРУСІ
Снапкоўскі, У. Е. Традыцыі і навацыі ў знешнепалітычных даследаваннях Беларусі : дапаможнік / У. Е. Снапкоўскі. – Мінск : БДУ, 2020. – 295 с.
Разглядаюцца тэарэтыка-метадалагічныя і вучэбна-метадычныя аспекты новай вучэбнай дысцыпліны «Гісторыя знешняй палітыкі Беларусі». Аналізуюцца пытанні, звязаныя з фарміраваннем знешнепалітычнай гісторыі Беларусі як новага кірунку гістарычных даследаванняў, яго ўкараненнем у навучальны працэс вышэйшых навучальных устаноў, узаемаадносінамі паміж гістарычнай палітыкай і гістарычнай навукай у Беларусі.
Леся єднає світ!
25−26 лютого 2021 року відбудеться Дипломатично-науковий марафон «#Леся_єднає_світ!», приурочений до 150-річчя видатної української культурної діячки, поетеси, письменниці, перекладачки, фольклористки, вченої Лесі Українки.
Лариса Косач – геній української літератури, одна із титанів умовної тріади українського письменства «Шевченко-Франко-Українка».
25 лютого 2021 року в межах Дипломатично-наукового марафону відбудеться покладання квітів до пам’ятників Лесі Українки в різних країнах та флешмоб #Леся_єднає_світ! – читання віршів Лесі Українки в іншомовних перекладах у виконанні українських та зарубіжних студентів…
Міжнародна наукова конференція X Дриновські читання на тему «Балкани в міжнародних відносинах: від доби античності до епохи глобалізації»
Нацыянальная акадэмія навук Беларусі Інстытут гісторыі НАН Беларусі Запрашаем прыняць удзел у Міжнароднай навуковай канферэнцыі «Рыжскі мір 1921 года ў гісторыі Беларусі (да 100-годдзя заключэння)» Час правядзення: 18 – 19 сакавіка 2021 г. Месца правядзення: Мінск, Інстытут гісторыі НАН Беларусі
Тетяна Себта. Документи про визнання у 1921 році Республікою Аргентини Української народної республіки
Тетяна Себта. Документи про визнання у 1921 р. Республікою Аргентини Української Народної Республіки // Ucraina Magna. – К., 2020. – Vol. III. – P. 164 – 193.
Четверта міжнародна конференція “Берестейський мир”.
6-7 лютого 2021 відбудеться четверта міжнародна науково-практична конференція “Берестейський мир”, присвячена вивченню пам’яток матеріальної і духовної культури Східної Європи в контексті Берестейського мирного процесу. В центрі уваги традиційно одна з найбільних подій в історії дипломатії ХХ століття і широка палітра наукових проблем регіоналістики.
Олександр Тригуб, Тимур Михайловський. Міжнародні гуманітарні організації на Півдні України у 20-х рр. ХХ ст. Миколаїв, 2020. 328 с.
Книга присвячена всебічному вивченню діяльності міжнародних благодійних організацій у південноукраїнському регіоні протягом 1920-х років. У роботі проаналізовано рівень вивчення проблеми, визначено та розглянуто джерельну базу. Розкрито процес створення представництв від міжнародних організацій на Півдні України.
З’ясовано основні напрямки діяльності організацій, умови їх функціонування та взаємодії з радянською владою. Було визначено, що для регулювання співпраці більшовики створювали державні структури, які постійно змінювались і реорганізовувались. Водночас створення координаційних органів при уряді УРСР стало наслідком створення подібних структур у Москві…
Якімова А. Болгарський період життя професора Михайла Драгоманова: монографія / ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України. Київ, 2019. 280 с.
У монографії висвітлюється основні аспекти діяльності відомого українського вченого Михайла Драгоманова у Вищій школі в Софії продовж 1889-1895 років. Наголошується на внеску професора у становлення першого болгарського університету та першого наукового фолькльорного видання “Сборник за народни умотворения, наука и книжнина”, у розвиток українсько-болгарських наукових та культурних зв’язків. Звертається увага на творчу спадщину М. Драгоманова в Болгарії та вшанування його пам’яті.
Для науковців, студентів і тих, хто цікавиться творчою спадщиною М. Драгоманова.